Чехія — Україна: Такий футбол нам потрібен!

Опубликованно 08.11.2018 00:42

Шик! Блиск! Краса!

Напередодні матчу в Угерске Градіштє Андрій Шевченко зазначав, що його команда буде грати виключно на результат. При цьому навіть нічийний результат міг би вважатися позитивним. Вийшло ж усе навіть набагато краще, ніж ми того очікували! Причому у всіх сенсах. Протягом усієї зустрічі українці тотально домінували на полі, лише зрідка дозволяючи господарям навантажувати власну оборону. Шанси у чехів були, однак реалізований, на щастя, був тільки один. По суті, гол Шику став тією самою ложкою дьогтю в бочці переможного меду. Розслабився наш правий фланг, і команда Карела Яролима забила найважливіший для себе швидкий гол. Тужно стало в ті хвилини. Далі ж все могло піти зовсім не так...

Особливе занепокоєння викликала реалізація. Так, контроль м'яча був повністю за "жовто-синіми" (64 36), але цей показник далеко не завжди стає визначальним. Зрештою, перемагає той, хто банально більше забиває. А з цим у нас виникали відчутні труднощі. Так, удари Малиновського та Яремчука таїли в собі небезпеку, але лише в ендшпілі першого тайму м'яч нарешті опинився у воротах Вацліка. Марлос на "носовичок" граючись обставив відразу трьох опонентів, а Коноплянка пробив. Саме цей епізод багато в чому став поворотною точкою матчу. Україна відчула впевненість, так і неприємні відчуття, що можна бити-бити, але в підсумку не забити, кудись пішли.

Другий тайм лише підтвердив загальну тенденцію. Чехи дещо активізувалися в атаці, але їх ударам або не вистачало точності, або на місці був П'ятов. До речі, якщо в провину Андрію і можна поставити пропущений гол, то лише часткову. В іншому голкіпер був – сама впевненість і надійність. Вгадав Шевченка і з замінами, причому з усіма трьома! І Циганков, і Зінченко, і Селезньов додали тонусу атак. У підсумку удача, вряди-годи, повернулася до українців особою. Особою захисника чехів Борила, в яке потрапив м'яч після навісу від Циганкова. Потім був відскок до сфери Зінченко, в традиціях Філіппо Індзагі опинилися в потрібний час у потрібному місці. Все абсолютно по справі!

Ми були сильнішими

Такої гри у виконанні збірної не доводилося бачити дуже давно. Точніше, за Шевченка "жовто-сині" видали чи не найяскравіший свій поєдинок. Вікторія вийшла цілком тренерської. З складом – майже стовідсоткове попадання, мотивації візуально у гравців було – хоч відбавляй, до того ж команда виглядала добре. І ось це її головне досягнення поряд з успішним результатом. Шевченко зумів підвести своїх підопічних до спільного знаменника фізично, тактично, і психологічно. Пройдемося по персоналіях. У воротах надійний був П'ятов. Відмінно діяла і оборона, де знайшлося місце тільки-тільки відновленню після травми Кривцову і не має в Шахтарі ігрової практики Матвієнко. Неприступною скелею виглядав Ракицький, а Караваєв, у своєму клубі грає вінгера, справа в захисті виглядав цілком собі гідно, якщо опустити епізод з пропущеним голом.

Центральна вісь виглядала потужно, цілісно і цікаво. Степаненко з Малиновським повністю перегравали своїх чеських візаві. Останній більше був активний у творенні, але до своєї звичної в Генку, ефективності не добрався. Втім, свою справу все одно Руслан зробив на совість. За кількістю передач Україна перевершила суперника майже в два рази: 626 проти 315, а це багато в чому говорить про локальному перевазі на центральному плацдармі. Відмінно і як завжди креативно діяли Марлос з Коноплянкою. Особливо старався натуралізований бразилець. Те, як від нього настраждалися захисники і хавбеки господарів – буде їм снитися ще дуже довго, як раз замість нічних кошмарів. У цьому плані епізод з голом Коноплянки виглядає цілком показовим. Марлос просто знищив опонентів оптом і в роздріб.

А ось гра Ярмоленка дещо розчарувала, і справа тут не стільки в пропущеному голі (хоча, і в ньому теж), скільки в тому, що Андрій був повністю в тіні своїх колег по амплуа. Креативу було незвично мало, як і активності в атакуючих акціях. Його заміна на Зінченко несподіванкою не стала, а навіть навпаки – виявилася вчасною і, що головне, результативною.

Окремих слів похвали заслуговує дебютант Яремчук. Форвард Гента, так і не знайшов себе у рідному Динамо, видав солідний поєдинок. І нехай своєї основної місії Роману домогтися не вдалося, але тепер сміливо можна говорити, що проблема форварда збірної поступово починає вирішуватися. Одужає Бесєдін, є досвідчені Селезньов з Кравцем. Яремчук, як для першого разу, взаємодіяв з партнерами відмінно, по можливості загострював гру і загрожував воротам суперника, так і в підіграванні був вельми корисний. До речі, за весь матч українці завдали по воротах Вацліка 26 (!) ударів, 10 з яких були в рамку. Показник крейсерський!

Так тримати, Андрій Миколайович!

Безумовно, після таких перемог ні-ні, та й починаєш вимагати від команди більшого. В цьому немає нічого надприродного. При цьому очевидно, що на переправі між матчами з Чехією і Словаччиною, визначальною стає саме роль наставника. Шевченко та його штабу зараз необхідно максимально оперативно підвести своїх підопічних до другого поєдинку. Перш за все, психологічно. З одного боку, зберегти переможний настрій, з іншого – не допустити зростання у підопічних самооцінки. Втім, другого статися не повинно. У збірній чимало досвідчених виконавців, а молоді теж не є новачками у футболі і напевно адекватно усвідомлюють ціну цих поєдинків. Перша гастроль вийшла феєричною. Черга – за наступною!

Категория: Футбол